Урагани. Причини виникнення, сезони. Правила присвоєння назв ураганам - 21 Серпня 2009 - Для географа
07.12.2016
Для географа
Головна | Реєстрація | Вхід
AliExpress
Меню сайту
Категорії розділу
Наша планета [49]
Географія України [12]
Визначні події в історії географії [12]
Сучасні дослідження [26]
Природні катаклізми [21]
Новини освіти [10]
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0



Головна » 2009 » Серпень » 21 » Урагани. Причини виникнення, сезони. Правила присвоєння назв ураганам
08:54
Урагани. Причини виникнення, сезони. Правила присвоєння назв ураганам
  Ураган - тропічний циклон, що виникає на території Атлантики, Карибського моря або на сході Тихого океану. Саме слово "ураган" - це спотворене ім'я бога страху Хуракана в індіанців південноамериканського племені кіче. На заході Тихого океану урагани називають "Тайфун" (від китайського "тай фунг" або "тай фін", що означає "великий вітер"), в Індійському океані і Бенгальській затоці - "Циклон", біля берегів Австралії - "Вілла Віллі", в Океанії - "Вілла вау", а на Філіппінах - "багіо".
  Урагани формуються як циклони в тропічному поясі над Світовим океаном, коли температура води перевищує 26 градусів за Цельсієм. Ураган породжує пертурбація (раптове порушення нормального ходу чого-небудь), яка виникає, коли тепле і вологе повітря, що вступає в контакт з морем, починає підніматися. Досягнувши великих висот, воно конденсується, виділяючи тепло, яке змушує підніматися і конденсуватися інші маси гарячого повітря, виникає ніби ланцюгова реакція. Тим часом потоки повітря починають обертатися в напрямку проти годинникової стрілки (за годинниковою стрілкою - у Південній півкулі) через обертання Землі, тягнучи за собою хмари пертурбації. Коли швидкість вітру досягає 130 кілометрів на годину, він стає ураганом. Урагани в Північній півкулі внаслідок обертання Землі просуваються на захід (від Африки в напрямку Америки) зі швидкістю, яка спочатку не перевищує 20-25 кілометрів на годину.
  Шторм стає ураганом, коли швидкість вітру, що супроводжує його, перевищує 119 кілометрів на годину.
  Ім'я присвоюється тропічному шторму, коли вітер, що супроводжує шторм, дме зі швидкістю, що перевищує 62 кілометрів на годину.
Третя категорія присвоюється урагану, коли швидкість вітру підвищується до 178 кілометрів на годину. Ураган цієї категорії вже може викликати руйнування будинків, дерев.
  В Атлантиці сезон ураганів починається 1 червня. Середнім по інтенсивності вважається сезон ураганів, під час якого відбуваються 11 штормів, які отримують імена, а шість з них стають ураганами і тільки два урагани досягають третьої категорії або перевищують її.
Найбільш руйнівним для Атлантики став сезон 2005 року, коли було зафіксовано 28 штормів, які отримали імена, 15 з яких були ураганами, чотири з них обрушилися на американське узбережжя, в тому числі "Катріна", що забрав життя понад 1,3 тисячі чоловік у південних штатах .
  Тайфун - різновид тропічного циклону, який є типовим для північно-західної частини Тихого океану.
  Зона активності тайфуну, на яку припадає третина загального числа тропічних циклонів на Землі, проходить між узбережжям Східної Азії на заході, екватором на півдні і лінією зміни дат на сході. Переміщаючись з заходу і північного заходу зі швидкістю 10-20 км/год, тайфуни досягають берегів Індокитаю, Китаю, Кореї. Повторюваність тайфуну більша, ніж тропічних циклонів в будь-якому іншому районі земної кулі. У середньому на рік буває близько 30 тайфунів, більша частина яких розвивається до стадії урагану (швидкість вітру понад 30 метрів на секунду), інші досягають стадії тропічного шторму.
  Більша частина тайфунів формується з травня по листопад. Особливо руйнівним був сезон тайфунів 1991 року.
  Циклони зустрічаються як у північній, так і південній частині Індійського океану, на північ і південь ві паралелі 8 градусів. Циклони південної частини Індійського океану зароджуються поблизу паралелі 10 градусів південної широти і найчастіше бувають влітку. У середньому припадає від 8 до 9 ураганів на рік, причому максимум у січні (22%) і мінімум у липні (0,6%).
  У Бенгальській затоці найбільше число циклонів припадає на травень (19%) та жовтень (30%), тоді як мінімальне число на липень (3%) та лютий (0%). Якщо вважати за сезон циклонів ті місяці, коли з певною ймовірністю можна зустріти хоча б один циклон протягом місяця, то такий сезон починається в листопаді і закінчується квітнем.

  Правила присвоєння імен ураганам та тайфунам

  До появи першої системи присвоєння імен ураганам, вони отримували свої назви безсистемно і випадково. Часом ураган називали іменем святого, в день якого сталося лихо. Так, наприклад, своє ім'я отримав ураган "Санта-Анна", який досяг міста Пуерто-Ріко 26 липня 1825 року, в день св. Анни. Назва могла даватися за місцевістю, яка постраждала від стихії найбільше. Іноді назва визначалася самою формою розвитку урагану. Так, наприклад, отримав своє ім'я ураган "Булавка" N4 в 1935 році, форма траєкторії якого нагадувала згаданий предмет.
  Оригінальний метод присвоєння імен ураганам, придумав австралійський метеоролог Клемент Рагг: він називав тайфуни іменами членів парламенту, які відмовлялися голосувати за виділення кредитів на метеодослідження.
  Широке розповсюдження імена циклонів отримали під час Другої світової війни. Метеорологи військово-повітряних і військово-морських сил США вели спостереження за тайфунами в північно-західній частині Тихого океану. Щоб уникнути плутанини, військові метеорологи називали тайфуни іменами своїх дружин або подруг. Після війни національна метеослужба США склала алфавітний список жіночих імен. Основною ідеєю цього списку стало використання коротких, простих і легко запам'ятовуваних імен.
  До 1950 року з'явилася перша система в іменах ураганів. Спочатку вибрали фонетичний армійський алфавіт, а в 1953 році вирішили повернутися до жіночих імен. В подальшому присвоєння ураганам жіночих імен увійшло в систему і було поширене на інші тропічні циклони - на тихоокеанські тайфуни, шторми Індійського океану, Тиморського моря і північно-західного узбережжя Австралії. Довелося впорядкувати і саму процедуру присвоєння імен. Так, перший ураган року стали називати жіночим ім'ям, що починаються з першої літери алфавіту, другий - з другої і т. д. Імена вибиралися короткі, які легко вимовляються і легко запам'ятовуються. Для тайфуну існував список з 84 жіночих імен. У 1979 році Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) спільно з національною метеослужбою США розширили цей список, включаючи також і чоловічі імена.
  Оскільки басейнів, де формуються урагани, декілька, то і списків імен теж декілька. Для ураганів Атлантичного басейну є 6 алфавітних переліків, кожне з 21 імені, які використовуються 6 років підряд, а потом повторюються. Якщо в році виявиться більше 21 атлантичних ураганів, то застосовують грецький алфавіт.
  У випадку, якщо ураган особливо руйнівний, ім'я, присвоєне йому, викреслюється з переліку і замінюється іншим. Так, ім'я Katrina назавжди викреслили зі списку метеорологів.
  У північно-західній частині Тихого океану для тайфуну використовують назви тварин, квітів, дерев і навіть продуктів: Накрі, Юфунг, Канмурі, Копу.
  Японці відмовилися давати смертоносним тайфунам жіночі імена, тому що жінок там вважають істотами ніжними і тихими. А Тропічні циклони північної частини Індійського океану залишаються безіменними.

Джерело: Ecoportal


Категорія: Природні катаклізми | Переглядів: 5245 | Додав: kompas | Теги: ураган, циклон, тайфун, Шторм | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Форма входу
Реклама
Нові файли
Фернан Магеллан
Паливна промисловість України
Металургія. Презентація з географії
Географія світового транспорту. Презентація
Зорі та сузір'я. Презентація
Наша кнопка
Для підготовки до уроків географії


Нові статті
Вересень
Фінляндія. Коротка географічна характеристика
Яким принтером надрукувати конспект уроку
Найвизначніший картограф епохи Великих географічних відкриттів
Геохронологічна таблиця