Місяць назвали так
тому, що в березні плаче береза. Коли наші предки вирубували значні ділянки
березового лісу для землеробства, була поширена назва “березоль”, утворена з
двох слів – “береза” і “зола”.
Березень
– первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок
року. Це місяць – сонце грій, весновій, вітроніс.
У
березні з’являються молочно – білі дзвіночки пролісків,
цвіте ліщина, мати-й-мачухи.
У
річках нереститься риба, вилазять погрітися з вуликів бджоли. Повертаються до
рідних домівок лелеки. Прокинулися їжаки.
У
третій декаді місяця – 21 березня – день весняного рівнодення. День рівняється
з ніччю, а згодом і обганяє її.
Про березень складено багато приказок, приповідок,
прикмет:
Березень
без води – квітень без трави.
Березень
з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
Березень
сухий, мокрий май – буде каша й коровай.
В
березні сім погід на дворі: сіє, віє, туманіє, крутить, мутить, припікає і
поливає.
Вночі
тріщить, а вдень плющить.
Тумани
часті в березні – до мокрого літа.
Яка
середина березня. Таке й літо: дме теплий вітер – буде літо тепле й мокре;
випаде сніг, мороз і вітер з півночі – літо очікується холодне; йтиме дощ –
літо буде дощове.
Зима
в березні і позаду і попереду..
Марець
прийшов – покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь.
Хмари
в березні пливуть швидко і високо – буде хороша погода.
Сніжок
в березні задує – буде урожай на городину і ярові.
