Перед початком зими осінь не жалкує фарби.
Вітер-листобій зриває листя з дерев і воно шелестить під ногами.
Жовтень – місяць збору плодів. З північних районів
прибувають чечітки, згодом – снігурі, які віщують снігопади. Линяють пушні
звірі. М’які перини з листя готують собі ведмеді, борсуки,
їжаки. Гасають у дубових лісах дикі свині. Спішать нагуляти до зими якомога
більше жиру. Залягають в ямах старі соми, окуні, лящі, піскарі та коропи.
Іноді занадяться дрібні, мрячні дощі.
Осінь справляє своє новосілля. Вона несе нам душевний
спокій, світлі мрії.
Про жовтень складені численні народні прислів’я, приповідки, прикмети:
1.Вересень пахне
яблуками. а жовтень – капустою.
2.Вітер в жовтні зі
сходу – холодна зима, а із заходу – на довгу зиму.
3.Грім у жовтні – білосніжна зима
4.Дерева в жовтні в
листі – буде пізня зима.
5.Жовтень студений –
зима нетепла.
6.Жовтень то плаче, то
сміється.
14
жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці. Розпочинаються весільні осінні обряди.
На це свято складено багато народних прикмет:
Вітер
на Покрову дме зі сходу – зима буде жорстока, а з півдня – тепла.
Журавлі
відлетіли до Покрови – на ранню холодну зиму.
Вітер
на покрову – весна буде вітряна.
Білка
до покрови змінить шубку – зима буде добра.
Листя
з дуба і берези на Покрову опаде чисто – до легкого року, а не чисто – до
суворої зими.
