Амеріго Веспуччі народився в сім’ї нотаріуса в місті Флоренція. Батьки віддали його на службу до наймогутніших багатіїв Італії – Медичі. В рік, коли Колумб здійснив своє відкриття (1492), Медичі послали Веспуччі в якості довіреної особи по фінансовим справам в Іспанію. Дізнавшись про відкриття Колумбом нового шляху в Індію і про можливість подальшого збагачення, Медичі вирішили направити його в «Індію». В 1499 році Веспуччі відправився в далеке плавання у складі іспанської експедиції під керівництвом Охеди – учасника другого плавання Колумба. Кораблі перетнули океан і підійшли до материка дещо північніше гирла Амазонки. Звідси вони повернули вздовж берега в Карибське море. Неперервність узбережжя на значному протязі переконала мандрівників в тому, що вони пропливають вздовж берега якоїсь великої країни. Повернувшись зі свого першого плавання в Новий світ, Веспуччі покинув службу в Медичі і перейшов на більш вигідну – в Португалію, яка на ті часи була наймогутнішою морською країною світу. В 1501 році він знову відправився на захід на португальському кораблі в якості астронома. На цей раз судна підійшли до суходолу на 5º південніше екватора, до крайньої східної точки материка. Далі кораблі попливли вздовж берега на південь і виявили гирло річки, яку назвали Ріо-де-Жанейро, що з португальської означає «Ріка січня» (це сталося 1 січня). Насправді річки там немає, а за гирло прийняли затоку. Досягнувши 22º пд. ш., кораблі повернули у відкритий океан, пройшли ще на Відень, а потім направилися до Африки і далі в столицю Португалії – Лісабон. Учасники експедиції переконались, що відкритий ними суходіл – не Азія. Адже здавна було відомо, що Азія цілком знаходиться в Північній півкулі, тоді як нова земля простягалася далеко на південь, за південний тропік. В 1503 році Амеріго Веспуччі написав в Італію своєму старому господарю Медичі листа, і в ньому зазначав, що країни, де він побував слід називати «Новим світом». Експедиція до Молукських островів ще більше зміцнила його думку про те, що «Новий світ» - не Азія. В 1504році про це він пише своєму товаришу в Італію. Останні чотири роки життя (1508 – 1512) Амеріго Веспуччі служив в Іспанії і займався складанням глобусів і карт за матеріалами іспанських експедицій. Багато праці він затратив на створення загальної секретної карти відкритих земель. Два листи Веспуччі про його плавання були перекладені на французьку і латинську мови. В 1507 році у Франції видали невелику книгу «Вступ до космографії» і в ній були ці листи. В цій книзі вперше зустрічається слово «Америка». Автор книги – член географічного гуртка в місті Сен – Дьє – Вальдземюллер писав, що до сих пір були відомі три частини світу – Європа, Азія і Африка, але зараз «ці частини світу широко досліджені і відкрита четверта частина світу Амеріго Веспуччі… І я не бачу, чому і яким чином хтось може заборонити називати цю частину світу країною Америго, або Америкою, по імені Амеріго, що її відкрив, мужа надзвичайного розуму». Після виходу книги у світ на картах з’явилася назва Америка. Але спочатку вона відносилася тільки до Південної Америки. В 1538 році вийшла карта світу, а в 1541 році з’явився глобус відомого голландського картографа Меркатора. На них були зображені обидві нові частини світу під спільною назвою «Америка». З другої половини XVI століття ця назва міцно закріпилася на картах за всім материком, хоча багато вчених протестували і досі протестують проти історичної несправедливості, коли відкриті Колумбом землі названі не на його честь.
